- торохкотіти
- [торохкоут’і/тие]
-коучу/, -коти/ш, -котиемо/, -котиете/; нак. -коти/, -коут'і/т
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
торохкотіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
торохкотіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
торохкотіння — я, с. Дія за знач. торохкотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
торохкотіти — див. торохкотати … Український тлумачний словник
торохкотіння — [торохкоут’і/н :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
проторохкотіти — очу/, оти/ш, розм. Док. до торохкотіти … Український тлумачний словник
тарахкотати — очу/, о/чеш, тарахкоті/ти, очу/, оти/ш, недок., розм. 1) неперех. Підсил. до тарахкати. 2) перех. і неперех., перен., зневажл. Те саме, що тарабанити 3); торохкотіти … Український тлумачний словник
торохкотати — кочу/, ко/чеш і торохкоті/ти, кочу/, коти/ш, недок., неперех. і перех., розм. Підсил. до торохкати й торохтіти 1), 2) … Український тлумачний словник
торохкотня — і/, ж., розм., зневажл. Дія за знач. торохкотати, торохкотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
торохтіння — торохкання, торохкотня, торохнеча, торохнява, торохкотіння, тарахкання, тарахкотня, тарахкіт, тарахкота[і]ння, трахкання; теркота[і]ння; туркіт, туркота[і]ння Пор. гуркіт, торохтіти I, 1) … Словник синонімів української мови